Помилки у штатному розписі матимуть негативні наслідки як для установи, так і для працівника. Неправильно зазначили посаду — це може вплинути на призначення пенсії. Помилилися, коли визначали фонд оплати праці, — є ризик завищити або занизити видатки. Як скласти штатний розпис, аби цього не допустити?
Посади працівників та фонд їх оплати праці керівник затверджує у штатному розписі. Саме цей документ регламентує штат установи. Складають і затверджують штатний розпис установи традиційно на початку кожного року відповідно до Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 № 228 (далі — Порядок № 228).
Тож як це правильно зробити, розглянемо далі. Як формувати штатний розпис Штатний розпис — це внутрішній (локальний) нормативно-правовий документ установи, який:
- фіксує розподіл праці між працівниками;
- закріплює структурний та чисельний склад працівників і місячний фонд заробітної плати;
- конкретизує перелік посад і професій;
- встановлює розмір основної заробітної плати щодо конкретної посади, професії, а також розмір надбавок (доплат), якщо це передбачає положення про оплату праці.
Типову форму штатного розпису Мінфін затвердив наказом від 28.01.2002 № 57. Формувати штатний розпис мають спільно бухгалтерська та кадрова служби установи. Бухгалтерська служба вносить дані щодо оплати праці. Кадрова служба визначає чисельність та добирає назви посад відповідно до:
- Національного класифікатора ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327 (далі — Класифікатор професій);
- професійних обов’язків;
- потрібної кваліфікації працівників.