Всі хочуть миру на землі, але війна триває…
Ростуть ці діточки малі, але добра немає…
Летять ракети й дрони скрізь, зникають міста й села…
Підвали… Страхи… Горе й біль… Дитинство де веселе?
Прийшли ті нелюди страшні, забрали мир і спокій.
У кого тато на війні, чи брат, дід, дядько твій.
Усіх торкнулася війна… Немає й тут спокою…
Коли ж закінчиться вона?! Щоб ми могли рукою
Підняти в небо прапори й дивитись в чисте небо…
Яскраві, світлі кольори… Земля цвіте і треба,
Щоб залунав дитячий сміх, щоб всі навкруг раділи,
Щоб посмішка була в усіх і рідних всіх зустріли
В обіймах ніжних і палких, а в серці – ПЕРЕМОГА!!!
Та довгождана і важка й нема в душі тривоги!
Настануть скоро ці часи! Ми в Бога цього просим.
І навіть діточки малі долоньки всі підносять.
Щоб Україну захистить, дістати із руїни,
Бо в мирі вони хочуть жить у неньці Україні!!!

Керівник Привільненської ТОППОНУ

Оксана Гетун