Центральний комітет Профспілки працівників освіти і науки України спрямував до Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової пропозиції щодо конституційного подання про визнання такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положень абзацу третього частини другої статті 22 та підпунктів 1, 2 пункту 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року № 463-ІХ.
Так, абз. 3 ч. 2 ст. 22 Закону визначено, що педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років.
Прикінцевими та перехідними положення Закону (пп. 2 п. 3 р. Х ) установлено, що набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, яким виплачується пенсія за віком, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
До 1 липня 2020 року керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти зобов’язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на один рік. У разі незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору педагогічні працівники, яким виплачується пенсія за віком, звільняються згідно з п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
Також, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону (пп. 1 п. 3 р. Х) установлено, що набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з керівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти згідно з п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
До 1 липня 2020 року засновники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти або уповноважені ними органи зобов’язані припинити безстрокові трудові договори з керівниками таких закладів та одночасно укласти з ними (за їх згодою) трудові договори строком на шість років (з керівниками, які отримують пенсію за віком, – на один рік) без проведення конкурсу. У разі їх незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору – звільнити їх згідно з п. 9 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.
ЦК Профспілки підготував правове обґрунтування щодо відповідності положень Закону приписам Конституції України та міжнародним правовим актам.
У висновку зокрема наголошується, що всупереч конституційним приписам та нормам міжнародного права статтею 22 та підпунктами 1, 2 пункту 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону педагогічним працівникам державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, а також керівникам таких закладів освіти обмежено конституційне право на працю за ознакою віку, звужено зміст та обсяг існуючих прав і свобод цієї категорії працівників, а також порушено конституційне обмеження щодо дії законів та інших нормативно-правових актів у зворотньому часі.
Також підкреслено, що у Рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 р. № 5-рп/2005 зазначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Наведена правова позиція врахована при підготовці звернення ЦК Профспілки до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо Конституційного подання з вимогою про визнання положень абзацу третього частини другої статті 22 та підпунктів 1, 2 пункту 3 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року № 463-IX такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
