Новини Профспілки

РІВНЕНСЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ

ПРОФСПІЛКИ ПРАЦІВНИКІВ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


33028, м. Рівне, проспект Миру, 7-А
Факс: (0362) 26-94-29
E-mail: rivneorp@icc.rv.ua

У 22 роки – наймолодший директор не лише в районі, а в Україні, і вже 5 років як реформатор освіти. Він розповів про реорганізацію шкіл, проти якої виступали у селах, і нові дитсадки, яких так не вистачало у громадах, про довгоочікуване будівництво школи у Шпанові, ПЛАСТ, як невід’ємну частину виховання учнів, та його особисте покликання – педагог. Про це все та навіть більше ми відверто поспілкувалися з начальником відділу освіти Рівненської райдержадміністрації Олександром Набочуком.

Розповідає Олександр Набочук

«Педагогіка у мене в крові»

Напевно, ніяк по-іншому не могло бути. Мій покійний батько був викладачем математики. Він готував майбутніх вчителів початкових класів. Я змалку любив «підглянути» як він перевіряв контрольні, готувався до занять. Напевно, цю любов до освіти прищепив мені саме тато. Педагогіка – у мене в крові. У школі я дуже любив математику, і в мене були дуже хороші вчителі з цього предмету. Що цікаво, багато однокласників у мене списували (сміється, – авт.). Не роздумуючи, я пішов по стопах батька: я вступив на факультет математики та інформатики Рівненського державного гуманітарного університету. І вже під час навчання в університеті – я почав викладати інформатику у найкращій школі району – Квасилівській ЗОШ І-ІІІ ступенів.

***

Пам’ятаю, як мене на роботу приймала директор закладу Віра Вікторівна Людвік. Повторюся, що вчителем я став у юному віці. А все через те, що я пішов до школи у 5 років, у 16 – вже закінчив школу і вступив до університету. Мої тодішні учні – десяти- та одинадцятикласники були фактично лише на 2 роки молодші за мене. У той момент я відчув, що таке відповідальність. Мої заняття базувалися на практичних завданнях.

Наймолодший директор школи в Україні

Після вчителювання у Квасилівській ЗОШ перейшов працювати в Шпанівську школу. За моєї ініціативи, у навчальному закладі було облаштовано новий комп’ютерний клас і введено такий предмет як «інформатика». З часом, я почав не просто вчителювати, а й виконував обов’язки директора закладу. А в мої 22 роки, у 2005-му мене призначили директором школи. Навчальний процес відбувався у старенькому приміщенні. А в селі на той час стояв довгобуд: у 80-х роках минулого століття було залито фундамент, зведено коробку і накрито шифером майбутню школу. Ми вирішили відбудувати навчальний заклад.

Збудувати школу – не поле перейти

Трудовий колектив закладу і батьки школярів теж виступали «за» добудову нової школи. Ох, знав би я тоді, скільки мені передувало роботи! Розпочали процес із виготовлення проектно-кошторисної документації.

На той час – це була дев’ятирічка. Відповідно – мала кількість школярів, через незадовільні умови навчання спостерігався значний відтік учнів. І коли я говорив з представниками влади різних рівнів про добудову школи, з мене відверто сміялися. Мовляв: «Тут такий відтік школярів в місто, Олександр Юрійович, про яке будівництво ти говориш?». Та тривалі перемовини принесли результат.

***

У 2008 Рівненська обласна рада, Рівненська районна рада, а згодом і Кабмін виділяють на будівництво школи майже 8 мільйонів гривень! Коли зайшла мова про «переїзд» вчителів у нову школу, вони самі не вірили своїм очам. Відтак, старші класи переїжджають у нове приміщення. Молодші поки залишалися у старенькій школі. Далі, у 2011 році ми реорганізували школу. В.о. голови Рівненської райдержадміністрації Сергій Подолін підписав відповідне розпорядження. І після того вперше в історії навчального закладу ми набрали 10-й клас! Завдяки співпраці з усіма рівнями влади – нам допомагали і народні депутати України, і керівники району – у 2017 році було урочисто відкрито нову школу в Шпанові. Ми це зробили!

***

Не лише в Шпанові ми відкрили новенький навчальний заклад. За цей час було збудоване нове приміщення школи в Корнині.

Вона стала втричі більшою. Адже до існуючого приміщення добудували новий двоповерховий корпус. Відтак, школярі цієї школи почали навчатися в одну зміну.  Хоча стара школа була у більш-менш нормальному стані, проте приміщення було побудоване ще в 1934 році. Ми повинні були довести його до нинішніх будівельних норм.

Оновлена будівля зараз спокійно приймає 320 учнів. Це врятувало школярів від навчання у три зміни. На першому поверсі закладу розмістили п’ять навчальних класів, спортзал, гардероб. Тут же передбачили сучасні майстерні та простору їдальню. На другому – розташували вже 7 класів, учительську, бібліотеку та актову залу. Як у Шпанові, так і в Корнині, в нових школах облаштовано великі спортивні та актові зали. Навчальні заклади радо приймають проведення районних та обласних конкурсів, олімпіад.

Реформатор освіти у Рівненському районі

У 2014 році Олександра Набочука призначили на посаду начальника відділу освіти Рівненської РДА. І почалася ще активніша робота. У його планах тепер було будівництво не лише шкіл, а й дитсадків. Адже він вже мав досвід зрушення подібних питань.

«Починаючи з 2014 року, нескромно назву розвиток освіти в Рівненському районі – потужним. Ми запроваджували Нову українську школу (далі – НУШ) не одні з перших в районі чи області, а в країні. Великоомелянський НВК «школа-гімназія» увійшов до 100 шкіл України з впровадження у 2017 році пілотного проекту НУШ. Ми руйнували стереотипи, що школа – це нудно і нецікаво, і завдяки реформі освіти облаштовували Новий освітній простір. Треба було бачити очі школяриків, які після канікул вперше заходили в оновлений клас! А ще у більшому захваті були батьки».

***

Важливо й те, що у всіх школах району за цей час обладнано внутрішні вбиральні. І втілено низку заходів з енергозбереження. Нині дамо старт будівництва з нуля нових дитсадків – у  Великому Олексині та Колоденці. До речі, про дитсадки. У тому ж Шпанові зробили ремонт садочка і відкрили додаткову групу, ще дві групи для дошкільнят було відкрито на базі нового приміщення школи.

«Реорганізація і оптимізація» – це не так страшно, як про них говорять

Останніми роками успішно було реорганізовано малокомплектні школи. У Рівненському районі ми не закрили жодного навчального закладу. Колишні школи – це була наче «машина часу» назад у СРСР. Сірі і старі приміщення, які давно не бачили ремонту. У реконструкцію кожного закладу було вкладено не менше мільйона гривень. Першим проектом був навчальний заклад в Бармаках. А що там було раніше? Старе приміщення, у якому здобували освіту 6 учнів. І працювало 4 вчителі. Чи було це ефективним навчанням? Очевидно, що ні. Було прийняте на той час можливо непопулярне для місцевих жителів рішення. Стареньку школу перетворили у новий дитсадок. Придбали шкільний автобус, і діти їздять на навчання у Великий Житин.

***

Оптимізація торкнулася навчальних закладів і в селах Загороща, Рубче, Милостів, Волошки, Нова Українка. Там ми відкрили нові ДНЗ і групи для дошкільнят. Зараз ми бачимо красиві дитсадки. Але скільки за красивою картинкою оптимізації ховається переговорів, протистояння батьків, переконання місцевих жителів у тому, що реорганізація – це не просто закрита школа, яка у найближчому майбутньому занепаде. Оптимізацію завжди ототожнювали із закриттям школи. Бо немає школи – немає села. Ми їздили по селах, розповідали людям про успішне перетворення шкіл. А тих, хто сумнівався – садили в автобуси і наочно показували нові дитсадки, які були облаштовані на базі старих навчальних закладів. Дітей з малокомплектних шкіл, де в класі могла навчатися одна-дві дитини, переводили у великі школи, як ось в Бармаках. Плюс до того, оптимізація мережі навчальних закладів передбачала створення опорних шкіл та філій, і закупівлю автобусів. Ми придбали за цей час 9 нових автобусів та створили 5 опорних шкіл в районі. Останній – минулого тижня поїхав у Жобринську ЗОШ.

Нові дитсадки у районі виростали наче гриби після дощу

А у Великому Житині було відновлено дитсадок, який довгий час стояв пусткою. У свою чергу, в Корнині, після пожежі на базі Будинку культури було облаштовано групи для дітей дошкільного віку. Додаткові групи було відкрито у Клевані, Зорі, Верхівську, Дядьковичах, Грушвиці, Квасилові, Тайкурах. Нині в Рівненському районі стовідсоткове охоплення дітей 5-річного віку дошкільним навчанням. Адже ми не лише реорганізовували, а й будували. У 2018 році розпочав свою роботу дошкільний підрозділ Обарівського НВК «школа-сад». Будівництво садочку в Обарові розпочали ще у 2014 році. Садочок розрахований на 80 місць. До відкриття цього закладу діти з Обарова відвідували рівненські садочки. Цьогоріч було закінчено будівництво дитсадка в Оржеві. Будували садочок з перервами. Останній етап будівництва розпочали у 2012-му. Садочок розрахований на 150 діток – це 8 груп. Опалює Оржівський ДНЗ модульна котельня. А на території, прилеглій до дитсадка, встановлено ігрові майданчики та альтанки.

СКОБ! Як пластуни обжилися в Рівненському районі

Під час «Помаранчевої революції» я познайомився із Юрієм Шадим і дізнався про ПЛАСТ. Нині він є головним ідеологом пластового руху в області. Разом з ним та за підтримки районної влади ми розпочали створювати програму пластового руху при школах району. Згодом під час сесії райради було затверджено програму та виділено кошти. Ми розпочали формувати базу.

***

Потім народилася ідея створити Пластову оселю. Яскравим прикладом правильної оптимізації є колишня малокомплектна школа у Волошках. Було вирішено, що саме там тепер обживатимуться пластуни. Ми проводили толоки, своїми силами облаштовували Пластову оселю «Волошки». Нині на базі оселі проводиться низка заходів: цьогоріч пластуни організували 33 окружні заходи для юнацтва. Серед яких – вишколи, тренінги, мистецькі атракції – великодні гаївки, майстер-класи з писанкарства. У Пластовій оселі функціонує резиденція Святого Миколая, пластуни організовували передачу Вифлиємського вогню. Втім, серед наймасовіших – це проведення цього року унікальної скаутської зустрічі «Джемборі-2019», учасниками якої стали понад тисячу пластунів з усього світу. Взагалі, явище виникнення ПЛАСТу як таке є дуже важливим у позашкільній освіті. Рух широко представлений чи не у кожному навчальному закладі Рівненського району: на базі 18 закладів загальної середньої освіти функціонує 33 гуртки пластунів.

Зараз ми долучені до створення обласного пластового центру. Після завершення реформи децентралізації, важливо передати туди пластову оселю «Волошки» і зберегти наші кадри пластових виховників.

Позашкілля як важливий фактор виховання наших дітей

Також, важливо зберегти наші позашкільні навчальні заклади. По всьому Рівненському району діти займаються у найрізноманітніших гуртках, спортивних секціях. Активно працює і виховує спортивні таланти Дитяча юнацько-спортивна школа. Важливо швидко відремонтувати басейн в Зорі….

Наш виклик – аби освітня галузь у кожній громаді розвивалася успішно

Як вже я казав, ми повинні зберегти усі наші заклади і передати їх об’єднаним територіальним громадам. Є преценденти, коли закривається заклад, бо створюється ОТГ. І в них виявляється, що немає фінансування. Це недопустимо! Також, продовжити розвиток Клеванського міжшкільного навчально-виробничого комбінату шляхом реорганізації його у міжшкільний ресурсний центр або заклад професійної освіти. І зробити усе можливе для того, аби заклад надалі навчав трактористів, столярів, швачок. Бо нині важко знайти кваліфікованого працівника робітничої професії, а ми саме таких випускаємо в районі. І взагалі, громадам нині потрібно професійно працювати над розвитком освітньої галузі. Наш виклик – аби освітня галузь у кожній громаді розвивалася успішно. І для цього – є всі передумови.

Березень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
24 25 26 27 28 29 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5

Корисні посилання