16 січня 2020 року Верховна Рада ухвалила в цілому Закон "Про повну загальну середню освіту" (законопроєкт №0901).
За відповідне рішення проголосували 327 народних депутатів.
Закон урегульовує питання доступності та забезпечення рівного доступу дітей до повної загальної середньої освіти, зокрема: доступності для осіб з особливими освітніми потребами, а також територіальної доступності закладів загальної середньої освіти, обов’язку органів влади забезпечувати відповідну доступність; забезпечення якості повної загальної середньої освіти та забезпечення академічної доброчесності у сфері загальної середньої освіти; мови освіти в закладах загальної середньої освіти сертифікації педагогічних працівників ресурсного (інформаційного, науково-методичного, матеріально-технічного) забезпечення закладів; засад здійснення інституційного аудиту; самоврядування в закладі освіти, зокрема учнівського та батьківського; прав та обов’язків учасників освітнього процесу; розмежування повноважень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у сфері загальної середньої освіти тощо.
Законом визначається, що мовою освіти є державна мова, а також врегульовується питання навчання мовами корінних народів та національних меншин.
Серед іншого закон затверджує обов’язкову Державну підсумкову атестацію (ДПА) за кожний рівень повної загальної середньої освіти з державної мови, математики та інших предметів, визначених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, крім випадків, визначених законодавством.
Також вводяться поняття інституційний аудит закладів середньої освіти, сертифікація вчителів, в то й же час закон залишає таку процедуру, як атестація педагогічних працівників.
Визначаються функції, права та обов’язки керівників закладів середньої загальної освіти, порядок конкурсу на посаду директора школи.
Згідно з законом заклад загальної середньої освіти має самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки у фінансових установах і банках державного сектору.
Передбачено, що наповнюваність класів у державних та комунальних школах не може становити менше 5 учнів. Для класів початкової школи гранична наповнюваність має становити 24 учні, для базової та профільної школи - 30 учнів.
Законом вводиться поняття “індивідуальна освітня траєкторія” учня, яка реалізується на підставі індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану.
Також вводиться поняття педагогічної інтернатури для вчителів, які не мають досвіду роботи. Педагогічна інтернатура передбачає супровід та підтримку більш досвідченого педагогічного працівника, різні форми професійного розвитку. За виконання обов’язків педагога-наставника призначається доплата у граничному розмірі 20% його посадового окладу.
Згідно з законом норма педагогічної діяльності вчителя на одну тарифну ставку становить 18 навчальних годин на тиждень.
Закріплюються доплати: за класне класне керівництво у 1-11 (12) класах - 20-25% до тарифної ставки; перевірка навчальних робіт учнів - 10-20%; завідування майстернями, кабінетами інформатики - 15-20%; кімнатами зберігання зброї, стрілецькими тирами, паспортизованими музеями – 10-15%; структурними підрозділами закладів освіти – 25%.
За завідуваннями навчальними (навчально-методичними) кабінетами, ресурсними кімнатами, лабораторіями, спортивними залами чи майданчиками, навчально-дослідними ділянками доплата становитиме 10-15%; бібліотекою (медіатекою) або за бібліотечну роботу чи роботу з бібліотечним фондом підручників – 5-15%; за роботу в інклюзивних класах (групах) - 20%; обслуговування комп’ютерної техніки - 10-15%; проведення позакласної роботи з учнями – 10-40%.
Інші види доплат можуть встановлюватися засновником навчального закладу.
За почесні, вчені, спортивні звання, наукові ступені педагогічним працівникам встановлюються доплати в розмірі 15-30% посадового окладу в порядку, визначеному законодавством.
За педагогічні звання та за роботу в спеціальних закладах освіти (класах, групах) педагогічним працівникам у порядку, визначеному законодавством, встановлюються підвищення посадового окладу на 10-30%.
Розміри тарифних ставок педагогічних працівників державних і комунальних закладів освіти встановлюються Кабінетом міністрів.
Законом визначено типи закладів спеціалізованої освіти: мистецький ліцей; спортивний ліцей; військовий (військово-морський, військово-спортивний) ліцей, ліцей із посиленою військово-фізичною підготовкою; науковий ліцей - заклад спеціалізованої освіти, що забезпечує здобуття базової та\або профільної середньої освіти наукового профілю; професійний коледж (коледж) спортивного профілю - заклад спеціалізованої освіти спортивного профілю; мистецький коледж – заклад спеціалізованої освіти, що забезпечує здобуття фахової передвищої мистецької освіти одночасно із здобуттям базової та профільної середньої освіти.
