1. З вересня п’ятикласники навчатимуться по-новому
НУШ перестане асоціюватися з початковою освітою, адже реформа «підросла» до рівня базової освіти. Подія не лише для родин, у яких діти йдуть у 2022 році в 5-й клас, а й для всіх, на кого це чекає в наступні роки.
Для цього потрібно зробити низку кроків. Кожен навчальний заклад на основі типової програми затвердить власну освітню програму до початку навчального року. Вона повинна містити обрані школою модельні навчальні програми. Або це можуть бути інші, затверджені МОН, чи навіть розроблена в самій школі та схвалена на педраді програма. Серед запропонованих варіантів є галузеві інтегровані курси, які об’єднують до трьох звичних шкільних предметів: наприклад, історію України та світу, або українську мову, українську літературу та зарубіжну літературу. А є й такі, що об’єднують предмети різних галузей, наприклад, «Робототехніка» (інформатика, фізика, математика, природознавство, географія, біологія, технології).
Доки учні вчитимуться по-новому в базовій школі, заздалегідь розпочнеться робота із впровадження старшої профільної школи. На 2022 рік запланували затвердження Держстандарту профільної середньої освіти.
2. Оцінки будуть, але за новим принципом
П’ятикласникам обіцяють у першому семестрі м’який та поступовий перехід від рівневого (П, С, Д, В) до бального оцінювання, а формувальне оцінювання залишатиметься так само важливим, як і в початковій школі. Скажімо, перевірку зошитів МОН радить не пов’язувати з оцінюванням, а натомість робити короткі письмові коментарі. Хоча рекомендації, як оцінювати учнів у 5-х класах, вже є, оцінювання в базовій школі — тема, над якою ще будуть працювати цього року. А ще в планах — адаптація до нових критеріїв оцінювальних тестів за навчальними предметами.
3. Учні щодня займатимуться спортом
На п’ятикласників очікує 31 година навчального навантаження на тиждень (разом із фізкультурою). Двадцять років тому, згідно з типовими навчальними планами, воно становило лише 26 годин на тиждень. Але норми поступово змінилися, на що нерідко нарікають батьки учнів. Порівняно з попереднім варіантом найбільше збільшилася кількість навчальних годин математики (на 5) та української мови (на 3,5).
Щодо фізкультури — передбачено три заняття на тиждень. Але у два інші дні теж має бути організована рухова активність: ранкова гімнастика, фізкультхвилинки під час уроків, активні перерви, години здоров’я, челенджі, флешмоби, мінізмагання під час уроків. Такі новації передбачено наказом МОН та Мінмолодьспорт, який набрав чинності 1 січня 2022 року. Він вводить у дію Концепцію розвитку щоденного спорту в закладах освіти. Зокрема, йдеться про посилення відповідальності директорів шкіл за забезпечення належного рівня рухової активності.
4. Підручники матимуть електронні додатки
Щоб зрозуміти, чого очікувати, зазвичай вивчають досвід пілотних шкіл. МОН вважає апробацію успішною, а ось вчителі, які працювали за новою програмою, ділилися тривогами в соцмережах. Переважно йшлося про проблеми із забезпеченням підручниками, методичною літературою для вчителів, яка певний час була лише в електронній формі. Тож вчителі та батьки побоюються, щоб така ситуація не повторилася для всіх шкіл. Аби цього не сталося, Рада ухвалила закон щодо вдосконалення науково-методичного забезпечення освіти та якості навчальної літератури. Він набере чинності в липні 2022 року. Підручники спочатку проходитимуть експертизу та отримуватимуть (або ні) дозвіл МОН, а вже потім братимуть участь у конкурсі. Сподіваються, що це зекономить час.
Цей процес також зроблять прозорим: експертні висновки з назвами видання та іменами експертів оприлюднюватимуть на офіційних сайтах. Цього року планують видати підручники для 5-х та 9-х класів.
В Україні, як і в усьому світі, відходять від стереотипу, що підручник — це завжди паперові сторінки. Тепер розроблятимуть інтерактивні електронні додатки, з якими зручно буде працювати під час дистанційного навчання. На 2022 заплановано розробити критерії оцінювання таких додатків.
5. PISA вдруге та наслідки пандемії
У міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2022 Україна візьме участь 4 квітня — 20 травня. Як завжди, оцінюватимуть компетентності 15-річних учнів. Цього разу у фокусі уваги буде математика, а додатковою галуззю стане креативне мислення. Результати презентуватимуть у грудні 2023 року.
За словами першого заступника міністра освіти і науки Андрія Вітренка, МОН очікує, що ці результати частково зможуть продемонструвати вплив пандемії на навчання. У бюджеті Міністерства, на жаль, не передбачені кошти для національного моніторингового дослідження впливу пандемії на результати навчальних досягнень у сфері шкільної освіти. Утім, є можливість, що його організують за підтримки партнерів з розвитку. Нині ж Держслужба якості освіти, Інститут освітньої аналітики, установи Національної академії педагогічних наук вивчають ефективність дистанційного навчання. Лише за останній раз проаналізували понад 1000 онлайн-уроків педагогів різних регіонів. Розглядали форми викладання матеріалу, контролю і взаємодії з учнями. А останнє опитування серед учнів та батьків дало такі результати: три чверті респондентів задоволені його якістю.
6. Дбатимуть про безпеку шкіл
Є й інші небезпеки, які доведеться враховувати у 2022 році. Зокрема, мають оновити та модернізувати пожежні системи у школах.
Складніше за все подбати про безпечні умови для навчання та викладання, звісно, у прифронтовій зоні. Страшно уявити, але тамтешні першокласники 2022 ніколи не бачили мирного життя. Тож активно впроваджуватимуть положення Декларації про безпеку шкіл — це політичне зобов’язання щодо захисту освіти під час збройних конфліктів, яке взяли на себе вже 111 держав, у тому числі Україна. Для вчителів розроблять навчальний онлайн-курс на цю тему. Подбають про раннє попередження та евакуацію учасників освітнього процесу в разі нападу або ризику нападу на заклад освіти, про алгоритм відновлення школи у разі пошкодження. А ще навчать освітян користуватися чутливими до конфлікту інструментами (Conflict Sensitive Education).
7. Кожному вчителю — по ноутбуку
Цифровізація освіти — цей напрямок під час пандемії став дуже актуальним. У МОН обіцяють до кінця року забезпечити кожного вчителя ноутбуком. Інтернет проведено вже в усі школи, але не скрізь він швидкісний, тож «не тягне» дистанційні уроки. За 2022 рік планується всі середні заклади освіти під’єднати саме до інтернету зі швидким доступом.
Якщо говорити глобально, цього року мають затвердити Стратегію цифрової трансформації освіти і науки. А при МОН для співпраці з партнерами з розвитку створять навіть підгрупу «Цифрова трансформація освіти і науки» для планування спільних ініціатив. Як пояснила керівниця сектора Представництва ЄС в Україні Віра Рибак, Європейська комісія виділила на підтримку цього напрямку в Україні 5 млн євро. Рішення про це — на фінальній стадії затвердження. Планують оснащувати школи комп’ютерним, мультимедійним і STEM-обладнанням, створити перший пілотний STEM-центр для кількох шкіл. Учителям пропонуватимуть курси з цифрових навичок.
За 2022 планується створити кілька важливих онлайн-платформ. На одній буде інформація про всі олімпіади від шкільного до всеукраїнського рівня. На іншій — усі пропозиції для підвищення кваліфікації вчителів. А ще — дашборд освітньої аналітики та статистики.
8. Всеукраїнську школу онлайн розширять
За результатами національного опитування, ВШО посіла 5-те місце серед найбільш успішних проєктів за 30 років Незалежності. Під час обговорення планів МОН на рік заступник директора Гете-Інституту в Україні Катаріна Бук запропонувала розширити таку модель навчання на інші сфери освіти. За словами першого заступника міністра освіти і науки, планують зробити аналогічну платформу для вищої освіти. Значна кількість українських університетів уже розробили власні онлайн-платформи, МОН проводить детальний аналіз існуючих практик для того, щоб акумулювати наявний досвід.
Що ж до самої ВШО, то в цьому році на платформі будуть розміщені додаткові освітні матеріали і курси для вчителів. Також візьмуться за підготовку уроків для початкової школи.
9. У школах з’являться інтерни
Учителі, які вперше приходять до школи, матимуть протягом року наставників, згідно з Положенням про педагогічну інтернатуру. Вони консультуватимуть, відвідуватимуть уроки та запрошуватимуть до себе, допомагатимуть за потреби в підготовці до занять.
Торік дистанційне навчання вчителів з пілотних шкіл проходило з травня по вересень. Вчителі сподіваються, що підвищення кваліфікації для тих, хто навчатиме 5-ті класи за програмою НУШ, пройде онлайн і до початку навчального року.
А ось сертифікація цьогоріч знову стосуватиметься вчителів початкової школи. Її зможуть пройти до 2,5 тисяч осіб. Реєструватимуть охочих 4–17 квітня.
10. Учні матимуть за потреби шість рівнів підтримки
Інклюзивна допомога відтепер більш структурована, вона має шість рівнів надання підтримки. З 1 січня запрацювали відповідні зміни до постанов Кабміну щодо організації інклюзивного навчання. Комплексну психолого-педагогічну оцінку проводитимуть у школах, де дитина почувається комфортніше, а не в інклюзивно-ресурсних центрах (ІРЦ). Але співпраця закладів освіти та ІРЦ має зростати — відтепер вони складають одну команду супроводу дитини. Центри мають користуватися сучасними методиками раннього діагностування особливих освітніх потреб (ООП). Використовувати їх дозволять лише психологам, якій пройдуть відповідну сертифікацію. Усе це для того, щоб уже в перших класах діти, які потребують особливої допомоги певного рівня, одразу її отримали.
Для вчителів готують методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів для дітей з ООП. Окремо вводитимуть елементи профорієнтації для таких учнів та підготують пропозиції до професійного навчання їх у старшій школі. Директорів шкіл у 2022 навчатимуть менеджменту в інклюзивній освіті, створення безпечного освітнього середовища, практичного впровадження інклюзивної освіти. А ще цей рік має принести нам глобальний документ — Національну стратегію розвитку інклюзивної освіти до 2030 року.
