23 серпня 2016 року у приміщенні Клубу Кабінету міністрів України відбулася урочиста церемонія підписання Генеральної Угоди на 2016-2017 роки.
Свої підписи під документом поставили Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, керівник СПО об’єднань профспілок, Голова ФПУ Григорій Осовий, перший заступник голови СПО роботодавців Олексій Мірошниченко.
Угоду було погоджено із керівниками членських організацій ФПУ, головами всеукраїнських репрезентативних  профспілок на національному рівні.
«Сьогодні ми підписуємо тристоронню угоду між профспілками, роботодавцями і Урядом. Угоду, яка покликана розпочати нову історію наших взаємостосунків щодо форм соціально-економічної політики держави, щодо розвитку національної економіки, і найголовніше – ми маємо створити належні умови для праці. Ми маємо виробляти конкурентний продукт, ми маємо забезпечити достойну заробітну плату для українських громадян», – сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час церемонії підписання.
Прем’єр-міністр зазначив, що Уряд вперше з 1993 року ухвалив розпорядження щодо підписання саме тристоронньої Угоди.
Голова Уряду закликав міністерства до поглиблення співпраці з профспілками, федерацією роботодавців, експертним середовищем для підвищення професійності рішень, що готуються.
Володимир Гройсман також подякував профспілкам за конструктивну позицію, зокрема під час зустрічі у рамках загальноукраїнської акції профспілок.
Голова Федерації профспілок України наголосив, що укладення Угоди на новий строк знаменує собою завершення тривалого і досить непростого процесу тристоронніх колективних переговорів. А її підписання напередодні важливої у житті українського суспільства події – Дня незалежності України свідчить про можливість консолідації влади, бізнесу і працівників задля кращого майбутнього, – підкреслив профспілковий лідер.

Довідково
Генеральна угода укладається на тристоронній основі, а суб'єктами, що перебувають у сфері дії сторін є:
– 95 всеукраїнських профспілок, які представлені 5-ма репрезентативними об’єднаннями профспілок;
– 93 організації роботодавців та їх об’єднання (28 галузевих і 65 територіальних організацій), які представлені 4-ма всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців;
– органи виконавчої влади, які представляє Кабінет Міністрів.
Переговорний процес: найдовший за всю історію укладення в Україні, який тривав понад 4 роки.
Переговорний процес відбувався фактично у два етапи:
1-й етап: 1 жовтня 2012 р. офіційно розпочалися колективні переговори з укладення нової Генеральної угоди. До цієї дати упродовж 4-х місяців тривали консультації щодо концептуальних підходів до формування змісту нової Угоди. У 2013 році переговорний процес призупинився.
2-й етап: у лютому 2015 року фактично розпочався новий переговорний процес з підготовки проекту Угоди. За цей час проведено 25 засідань робочих груп, 10 засідань спільної робочої комісії, 8 консультативних зустрічей координаторів сторін, а також низку консультацій на рівні фахівців.
14 липня 2016 року спільна робоча комісія офіційно завершила свою роботу та рекомендувала сторонам підписати підготовлений проект Генеральної угоди на 2016-2017 роки, що містить 191 положення.
Основні положення проекту Генеральної угоди
Угода складається з трьох розділів (Підвищення конкурентоздатності національного виробника та забезпечення зростання зайнятості; Оплата, умови, охорона праці та соціальний захист працюючих; Соціальний діалог) загальних, заключних положень та 7 додатків.
Економічний блок
Економічний блок Угоди містить спільні домовленості сторін щодо вжиття спільних заходів, спрямованих на розвиток внутрішнього ринку, підтримку вітчизняного виробництва, вирішення проблемних питань економічного розвитку і діяльності бізнесу, зокрема в частині інвестиційної діяльності, кредитування реального сектору, погашення заборгованості держави перед бізнесом із відшкодування ПДВ і повернення передплат податку на прибуток, здійснення заходів щодо відновлення виробництва та запобігання можливого банкрутства стратегічних підприємств.
Значна увага приділена питанням державної і тарифної політики. Згідно з Угодою сторони проводитимуть консультації щодо:
– мінімізації негативного впливу підвищення цін/тарифів на рівень життя населення та ефективність функціонування галузей;
– встановлення цін/тарифів на продукцію (послуги) суб'єктів природних монополій, підприємств житлово-комунального господарства та послуги зв’язку на економічно обґрунтованому рівні;
– здійснення заходів щодо адресної підтримки окремих категорій громадян;
– вдосконалення існуючих механізмів регулювання цін на продукцію та послуги природних монополій на внутрішньому ринку, а також визначення механізмів здійснення спільного контролю сторін за їх встановленням тощо.
Соціальний блок Угоди містить положення, які визначають:
– для підприємств не бюджетної сфери: темпи зростання середньої заробітної плати; тарифну ставку робітника І розряду у 2016 році та проведення переговорів щодо встановлення її розміру в 2017 році; розмір заробітної плати некваліфікованого працівника; перелік і розміри доплат та надбавок до тарифних ставок, окладів і посадових окладів працівників, підприємств, установ і організацій, що мають міжгалузевий характер тощо;
– для бюджетної сфери: недопущення збільшення грошового розриву між посадовим окладом (тарифною ставкою) працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки та мінімальною заробітною платою; порядку проведення переговорів щодо встановлення цих розмірів, їх підвищення з урахуванням можливостей виконання зведеного бюджету, збільшення фонду оплати праці для державних службовців тощо.
Значна увага приділена питанню погашення заборгованості із заробітної плати та вжиття заходів з метою недопущення її виникнення.
Крім того, цей розділ містить низку домовленостей з питань охорони праці, соціального захисту, гуманітарних питань, молодіжної політики, задоволення духовних потреб населення.
Розділ, присвячений соціальному діалогу, окреслює форми співпраці сторін в контексті реалізації Угоди. Разом із тим вся Угода є актом соціального діалогу, який передбачає спільну роботу, зокрема в напрямку реформування системи соціальних та податкових пільг, загальнообов’язкового державного соціального страхування, оплати праці, її легалізації та детінізації зайнятості, удосконалення законодавства у соціально-трудовій сфері.
Угодою визначено низку рекомендацій для сторін колективних переговорів на галузевому та територіальному рівнях, а також для включення у колективні договори.