«Нерозсудливим і недалекоглядним є суспільство, яке змушує похилих віком працювати надто довго, прирікаючи ціле покоління молоді не працювати, коли вони мали б це робити задля себе та для всіх», – сказав Папа Франциск, зустрічаючись у середу, 28 червня 2017 р., з представниками Італійської Конфедерації Робітничих Профспілок. Вона була заснована 1950 року і сьогодні нараховує 4,5 мільйонів членів.
Промовляючи до захисників прав робітників, Святіший Отець, насамперед, наголосив на тому, що «людська особа та праця – це два слова, які можуть і повинні перебувати поруч». Адже «індивід стає особою, коли відкривається на інших, на суспільне життя, коли розквітає в праці», яка є «найзагальнішою формою кооперації» та формою «громадянської любові».
Глава Католицької Церкви зазначив, що, без сумніву, «людина – це не лише праця». Ми повинні також дбати про «здорову культуру дозвілля та вміти відпочивати». Ми не завжди мусимо працювати, адже діти чи хворі, або похилі віком не мають такого обов’язку.
«Все це – загальновідомі істини, але не слід забувати про те, що сьогодні у світі є надто багато дітей і підлітків, які працюють замість того, аби вчитися, в той час, як навчання є єдиною доброю “працею” для них. Про те, що не завжди і не всім гарантоване право на справедливу пенсію – справедливу, яка не є надто бідною і надто багатою: “золоті” пенсії є не меншою образою для праці, ніж надто малі, оскільки увіковічують нерівність, яка існувала вже за часів праці», – сказав Папа, називаючи «нерозсудним і недалекоглядним» суспільство, яке примушує працювати похилих віком, не залишаючи можливостей зайнятості для молоді.
«Коли молодь залишається поза світом праці, підприємствам бракує енергійності, ентузіазму, інновацій, радості життя, які є цінними спільними добрами, що покращують економічне життя та громадське щастя», – пояснив він, вказуючи на необхідність «нового суспільного договору щодо праці».
Святіший Отець також поділився думками про «два епохальні виклики», які стоять перед профспілковим рухом, які він повинен перемогти, «якщо бажає й надалі відігравати свою важливу роль для спільного добра». Першим він назвав необхідність зберегти «пророчий дух» у суспільстві, «стаючи голосом тих, які його позбавлені». Адже в наших «просунутих капіталістичних суспільствах» профспілки можуть загубити цей вимір, «надто уподібнюючись до інституцій, які вони повинні критикувати», до політичних партій та їхнього стилю.
Другим викликом Глава Католицької Церкви назвав обновлення. За його словами, завданням профспілок є не лише захищати права тих, хто працює чи пенсіонерів, але також і права тих, які їх ще не мають, будучими виключеними зі світу праці. Він зазначив, що сучасний капіталізм «не розуміє цінність профспілки», оскільки забув про «суспільну природу економіки», що є «одним з його найбільших гріхів». «Але, можливо, наше суспільство не розуміє профспілок також і тому, що не бачить їх достатньо заанґажованими у боротьбу за ще не здобуті права серед відкинених немов непотріб зі світу праці», – сказав Святіший Отець, звертаючи увагу на безробіття молоді, на мігрантів, на проблеми з корупцією, на необхідність захистити жінок від визискування.
«Замешкати на периферії може стати стратегією для дії, пріоритетом профспілки сьогодні та завтра. Адже не існує доброго суспільства без добрих профспілок, але не існує добрих профспілок, які не народжуються щодня наново на периферії, не перетворюють відкинене економікою каміння у наріжні камені», – підсумував Папа.