У відповідній резолюції на три роки Прем’єр підтримав зростання середньої зарплати до 7 тисяч гривень і ВВП — до 5%
Роботу розпочинала теза «середньострокове плануванн¬я бюджету» й бюджетна резолюція. З нею пов’язаний один із найважливіших для країни документів — стратегія «Основні напрямки бюджетної політики на 2018—2020 роки». Її урядовці затвердили швидко. Тепер слід очікувати поступового зниження інфляції до 5% і зменшення дефіциту бюджету до 2%, а разом із ними — скорочення частки державного боргу до 55% ВВП. Уряд дає собі ще три доби на узгодження норм стратегічного проекту. Потім його передадуть до Верховної Ради.
Прем’єр-міністр пояснив, що реформаторство, розподілене в часі на три роки, має чимало плюсів. «Коли в державі щось планували на рік, то не було зрозуміло, куди йде країна, що ми робимо, що робитимемо за рік, які маємо пріоритети, що формуємо для виконання завдань. Не було жодної прогнозованості. Тепер підхід змінено. Уряд перейшов на середньострокове бюджетне планування — на 2018—2020 роки».
Нюанси планування озвучували поки що поверхово. Під час презентації тези взяли верх над цифровими показниками.
Глава уряду чітко заявив лише про те, що зростання економіки впродовж наступних трьох років буде послідовним — від 3,4% ВВП до 5%. Хоч 2017 рік і не стосується цієї бюджетної резолюції, Володимир Гройсман пообіцяв українцям наприкінці грудня середню заробітну плату близько семи тисяч гривень. Потім показник поступово зростатиме до десяти тисяч. Для цього в Кабміні планують створювати умови для появи нових робочих місць і розв’язувати проблеми з інфраструктурою. Одне слово, правильно визначати пріоритети.
«Нам треба ухвалювати рішення, які дадуть змогу підвищити ефективність використання бюджетних ресурсів, якість життя українців, — сказав Володимир Гройсман. — Усі мають зрозуміти, куди ми йдемо, які цілі і завдання перед собою ставимо, як це все підкріплено державними фінансами. Маємо повернути людям впевненість у майбутньому».
Прем’єр вважає чи не найважливішим рішення від 2014 року, звідки бере початок фінансова децентралізація. Вона відкриває, за словами Володимира Гройсмана, «горизонт планування місцевих бюджетів». Він укотре пояснив, що на плечах місцевої влади — вирішення безлічі питань, зокрема ремонт доріг, відновлення інфраструктури, зведення поліклінік, дошкільних навчальних закладів. Він переконаний, що справжні господарі в регіонах здатні вивести свою територію на пристойний результат. Там, де їх немає, повинні докладати зусиль пересічні українці. Від Прем’єра їм порада невибаглива: «Тиснути на місцеву владу, щоб створювала належні умови життя для громадян».
Тож не дивно, що перший пріоритет бюджетної резолюції — фінансова децентралізація. Другий — дороги, виконання належних робіт, відповідальність і безпекова складова. Третій — підтримка державою різних секторів економіки.
«Ми заклали перспективу підтримки аграріїв. Маємо створити належні умови для модернізації аграрного сектору, створення доданої вартості, маємо вирощувати сировину, переробляти її на кінцевий продукт, спрямовувати на експорт, — продовжив тему глава уряду. — Такий підхід дасть змогу забезпечити прогнозованість». Усі ці внутрішні питання він пов’язує з євроінтеграційним курсом країни, називаючи євроінтеграцію не просто мрією, а європейською якістю життя українців.
«Ми відкриваємо горизонт на три роки, бачимо стабільність, стійкість національної валюти, розвиток національної економіки, створення робочих місць і як результат — підвищення мінімальної та середньої заробітної плати. Це черговий системний крок уряду. Розпочинаємо новий бюджетний процес, і у вересні внесемо новий проект державного бюджету на 2018 рік відповідно до бюджетної резолюції. Хочу подякувати Міністерству фінансів за колосальну роботу. Це наш досвід», — резюмував Володимир Гройсман.
На оборону 2018-го витратять 5% ВВП
Трохи більше цифр і конкретики назвав під час презентації основних напрямів бюджетної політики на 2018—2020 роки міністр фінансів Олександр Данилюк. Він повідомив, що державний борг України становить 66,8% ВВП, а з його загального обсягу 70% — валютні позики. Мінфін планує за три роки зменшити цей показник до 55% ВВП, а дефіцит бюджету вивести на рівень 2% порівняно з нинішніми 3%.
Витрати на оборону в 2018-му мають бути на рівні 5% ВВП. При цьому уряд орієнтується на оптимізацію чисельності й структури Збройних сил та послідовне переозброєння згідно з критеріями й стандартами НАТО.
Потім висловився віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко. На його думку, перевага фінансової децентралізації полягає у можливості місцевого самоврядування планувати свої бюджети на найближчі три роки.
«У 2017 році обсяг місцевих бюджетів становить 170 мільярдів гривень, на 2018 рік заплановано 248 мільярдів, зростання очікуємо ще на 154 мільярди. Для нас дуже важливе не тільки зростання місцевих бюджетів, а й скорочення їхніх видатків насамперед на енергоносії в межах реформи енергоефективності, — наголосив віце-прем’єр. — У межах середньострокового планування підтримуємо стабільне фінансування від держави і «теплих» кредитів, і Фонду енергоефективності на наступні роки до 2 мільярдів гривень».
Одна дорога коштує 2,5 мільярда
Окремо Володимир Гройсман зупинився на одній своїй ініціативі. Мовляв, КМУ готує необхідні зміни до державного бюджету на 2017 рік і пропонує Верховній Раді надати додаткові 2,5 мільярда гривень на масштабну реконструкцію дороги Львів — Тернопіль — Хмельницький — Вінниця — Умань — Одеса — Миколаїв. Про надання коштів глава уряду говорив ще під час огляду дорожніх робіт у Львівській, Волинській і Тернопільській областях наприкінці травня. За цей час Міністерство фінансів знайшло додатковий ресурс.
«Це дасть змогу цьогоріч інтенсивно робити цю дорогу, яка дуже важлива», — висловив упевненість Володимир Гройсман, зауваживши, що дорога, яка перебуває в жахливому стані, — магістраль національного значення, з’єднує західний кордон країни з портами, нею щоденно користуються мільйони громадян. — У нас є всі шанси до середини липня за підтримки парламенту ухвалити ці рішення».
Під час засідання Кабінет Міністрів схвалив основні напрями розвитку озброєння та військової техніки на довгостроковий період і вирішив змінити склад конкурсної комісії з відбору кандидатів на посади членів Національного агентства з питань запобігання корупції.
Затверджено й стратегію підвищення рівня безпеки на дорогах на 2018—2020 роки. Постанова має допомогти скоротити на 50% смертність на автошляхах. «Спільно з Укравтодором ми розробили план дій, який ґрунтується на Стратегії безпеки руху-2020, — пояснив міністр інфраструктури Володимир Омелян. — Сюди входять інженерні стандарти (стандарти проектування будівництва й безпеки на дорогах, порятунок), швидка медична допомога після аварії, правоохоронний контроль (контроль швидкості, технічного стану транспортного засобу), навчання (формування поведінки водіїв і пішоходів). До 2020 року ми повинні щонайменше на 50% скоротити смертність на автошляхах».
Окрім цього, ще на місяць подовжено чинність надзвичайних заходів на ринку електроенергетики (їх ухвалювали в середині лютого для забезпечення стабільного енергопостачання споживачів). Рішення розглядали за ініціативи Прем’єра: «Продовження тимчасових надзвичайних заходів в енергетиці. Зауважень немає? Ухвалюється».