Відтепер під час скорочення штату працівників ті, кому до виходу на заслужений відпочинок залишилося 2—3 роки, можуть не хвилюватися
Ніде правди діти, через складну ситуацію в економіці останніх років українцям дуже просто втратити роботу. А ось знайти нову, та ще й з гідними умовами праці й зарплатою — завдання не з легких. Особливо це стосується людей передпенсійного віку. Бо, на жаль, ще доволі поширений серед вітчизняних роботодавців стереотип: що старший працівник, то менше з нього користі за умови однакової зарплати з молодими і жвавими. При цьому на їхні фаховість і досвід чомусь зазвичай не зважають. Як і на те, що після втрати робочого місця саме в такому віці знайти нове дуже складно, а часом і зовсім неможливо.
Що ж робити? Як захиститися і спокійно й гідно допрацювати до пенсії? Десятки тисяч українців віком понад 50 років ставлять такі питання.
Було
Як відомо, основним законодавчим актом України, який регулює питання захисту трудових прав громадян, є Кодекс законів про працю. У статті 42 наведено перелік категорій працівників, яким надається переважне право бути залишеним на роботі після скорочення чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці. Зокрема за рівних умов продуктивності праці і кваліфікації перевага надається:
1) сімейним працівникам — за наявності двох і більше утриманців;
2) особам, у сім’ї яких нема інших працівників із самостійним заробітком;
3) працівникам із тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах без відриву від виробництва;
5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
7) працівникам, які зазнали на цьому підприємстві, в установі, організації трудового каліцтва або занедужали на професійне захворювання;
8) особам із числа депортованих з України протягом п’яти років з часу повернення на постійне місце проживання в Україні;
9) працівникам із числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, — протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
Як бачимо, до цього переліку внесено, наприклад, працівників із тривалим та безперервним стажем роботи на одному підприємстві. І все-таки це не надає прямих переваг для збереження зайнятості літнім працівникам, адже чинник стажу вторинний порівняно із кваліфікацією і продуктивністю праці.
А ще КЗпП категорично забороняє дискримінацію працівників за віком: стаття 21 набула чинності 26 листопада 2015 року. Однак як доводять соціологічні й наукові дослідження, така практика триває зокрема під час звільнення працівників.
Стало
Тому на допомогу та захист саме цієї категорії працівників днями Верховна Рада проголосувала за Закон «Про внесення зміни до статті 42 Кодексу законів про працю України щодо захисту трудових прав працівників» № 5564. Відповідно до нього перелік, наведений вище, доповнився пунктом 10. Згідно з ним, до переліку категорій працюючих, яким надається переважне право на залишення на роботі, додається категорія працівників, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку. Отже, вони отримують додаткові гарантії захисту своїх трудових прав.
