Вербна неділя – одне з найбільших дванадцяти свят. Цього року вона припало на 9 квітня. Настає рівно за тиждень до свята Світлої Пасхи. У той день Ісус Христос в’їхав у Єрусалим на ослику і люд вітав його пальмовим віттям. Українці пальму замінили вербою, адже тропічне дерево у нас не росте.
У Вербну неділю майже у кожному будинку з’являються освячені гілочки – як символ прийняття Христа і Його великої жертви. Від цього свята розпочинається Страсний тиждень – він готує нас до Великодня.
Що символізує кожен день Страсного тижня? Про це – наша розмова з протоієреєм Олександром Насарчуком, настоятелем Свято-Покровського храму села Воютин Луцького району. — Від Вербної неділі починається Страсна седмиця. Кожен її день має свою символіку, своє значення, бо пов’язаний з останніми днями життя Ісуса Христа. Вони готують нас до великої події, бо ми через смерть Спасителя визволилися від гріха, прокляття і смерті, і ведуть нас до Воскресіння.
Богослужіння мають покаянний і траурний характер, – пояснює священик. – Усі ці дні називаємо «великими». Господь добровільно приносить себе у жертву за гріхи всього світу. Великий понеділок. Ми читаємо у Євангелії: Господь підійшов до смоковниці (дерева). Вона була гарна і пишна, але на ній не було плодів. Господь прокляв дерево – і воно всохло. Що означає це місце у священному писанні? Під деревом пишним, гарним, але безплідним слід розуміти єврейський народ, у середовище якого прийшов Христос, але вони не пізнали Його, не зрозуміли і врешті розіп’яли. Всякий, хто живе і не приносить плодів покаяння, – це стосується кожного з нас, – подібний до того безплідного дерева.
Також у понеділок служиться молебень, що покладає початок церковному чину мироваріння. Миро – це суміш 50 речовин на основі оливкової олії, трав та смол. Воно вважається святинею, зберігається у вівтарі й використовується в таїнстві миропомазання. Миро готується раз у році.
Великий вівторок. Він ознаменований тим, що Господь у храмі єрусалимському говорив про майбутній несподіваний суд Божий, викривав поверхневість «праведників» – фарисеїв і книжників. Він розповів притчу про десять дів, які чекали жениха (під нареченим слід розуміти Христа, під весіллям – суд Божий). Було п’ять мудрих і п’ять немудрих. Перші взяли із собою оливи, інші ж думали, що й так буде. І коли серед ночі прийшов Жених, мудрі налили оливи у світильники і вийшли до Нього, а немудрі пішли шукати, де ж оливи купити. І світлиця перед ними зачинилася. Так буде й у кінці світу: всякий, хто виявиться готовий, увійде до Царства Божого.
Велика середа. Згадуємо цього дня зраду Іуди. Бо була домовленість учня Христа з первосвящениками, яким пообіцяв указати на те місце, де можна буде взяти Христа безперешкодно (щоб не піднялися люди на заворушення). За зраду пообіцяли 30 срібняків. «Кого я поцілую – того і беріть», – сказав Іуда.
Великий четвер. Цього дня згадуємо становлення таїнства причастя Тіла і Крові Христових – євхаристії. Господь зібрав дванадцять учнів на Тайну вечерю. При них узяв хліб, переламав і сказав: «Прийміть, споживайте, це є тіло моє, що за вас ламається на відпущення гріхів». Тоді взяв чашу з виноградним вином і сказав: «Пийте від неї всі, це є кров моя Нового завіту, що за вас і багатьох проливається на відпущення гріхів». Під час Тайної вечері Ісус Христос розповів апостолам, що один з них зрадить його. «Чи не я, Учителю?» – перепитав кожен, у тому числі й Іуда. На що Господь відповів: «Що задумав, те роби скоріше». Бо заради цього Христос і прийшов на землю. Цього дня на літургії (під час архієрейської служби) відбувається чин омовіння ніг. Архієрей омиває ноги дванадцятьом священикам – на спомин про дванадцятьох апостолів. Під час патріаршої літургії освячується миро. Ввечері звершується утреня з послідуванням страстей і читанням дванадцяти євангелій, які детально розповідають про останні дні Ісуса Христа на землі.
Християни слухають їх із запаленими свічками, що тримають у руках. Ті вогники символізують гарячість любові нашої до Христа. Їх, як велику святиню, несемо додому і при вході на дверній коробці символічно зображаємо хрест.
Велика п’ятниця. Це найскорботніший день, тому що саме в п’ятницю Ісус Христос був розіп’ятий і помер на хресті, викупивши людські гріхи. У Страсну п’ятницю найстрогіший у році піст, до виносу плащаниці взагалі забороняється до споживання будь-яка їжа. Син Божий ніс на Голгофу хреста. Той був тяжким – важив 70 кілограмів. Знесилений, дванадцять разів падав. На Голгофі Христа розіп’яли. Треба було прискорити смерть Спасителя, бо ж за два дні наставала старозавітна єврейська Пасха.
Воїни мали перебити голінки Ісусу Христу. Але коли підійшли, побачили, що Він помер. Тоді сотник Лонгин проколов списом ребра Спасителю – і з рани вийшла кров і вода. Бризки, що попали в очі воїну, зробили диво: той мав поганий зір, й ураз зцілився від сліпоти. Тоді Лонгин вигукнув: «Воістину це був Син Божий!» Згодом чоловік став послідовником Христа.
Коли Спаситель помер, серед білого дня раптом настала темрява, земля затряслась і відкрилися гроби, з яких вийшло багато старозавітних праведників. Це тривало з 12-ї до 15-ї години. Пізніше тіло Христа загорнули у плащаницю і поклали у гріб, який запечатали, аби воно ніде не зникло. Поряд виставили охорону. Велика субота. Це день спокою. У суботу служиться Єрусалимська утреня з чином погребіння плащаниці.
У храмі початок літургії проходить у траурних тонах. Але потім при закритих царських вратах міняється облачення священика, престол переоблачається у світле. Кінець літургії проходить у світлих одежах. У суботу тіло Христа перебувало у гробі, але душею Спаситель зійшов у пекло і вивів з нього душі праведників. Ранок Воскресіння Христового. Коли Марія Магдалина прийшла глянути на тіло Христа, Його у гробі не було. Лежала тільки плащаниця.
Христос воскрес! Але первосвященики намовили охоронців, аби ті сказали, що це послідовники Ісуса викрали Його тіло. «Зробимо вас «безпечальними» (забезпеченими) до кінця днів, тільки рознесіть цю вістку», – сказали. Тому євреї не визнають свята Воскресіння і досі чекають месію… Пасха у храмі розпочинається з полунощниці. Після неї йде всенічна. Тоді звершується літургія і дається дозвіл християнам на куштування скоромної їжі (адже перед цим тривав строгий Великий піст). І лунає «Христос Воскрес!» Під час цієї служби можна посповідатися і причаститися.
Пасха триває не три дні, як поширено думати, а всі сорок днів, бо завершується у переддень Вознесіння Господнього, – пояснює отець Олександр. – Увесь цей час слід вітатися: «Христос Воскрес!». — В який день Страсного тижня можна пекти паски? Коли це робити заборонено?
Можна пекти паски у будь-який день. Головне, щоб це не завадило вам бути учасником богослужінь. Бо якщо ми з Христом не пройдемо Голгофу – ми не варті воскресіння. Все інше – крашанки, паски – другорядне. Наша Пасха – Христос. А обряд нас не спасає, повинна бути жива віра.
Пасхою розпочинається Світлий тиждень. Богослужіння урочисті, царські врата у храмах відчинені. Треба старатися в цей період відвідувати церкви і робити добрі діла.
