Шматочок сала з часничком на житньому хлібі проходить через живіт, опускається в дванадцятиперсну кишку (жири переварюються в ній). Щоб переварити наш шматочок сала, в дванадцятиперсну кишку з жовчного міхура поступає коктейль ліпаз під назвою жовч. Печінка виробляє його. І сало переварюється.

Проте опісля жовчний міхур порожній і печінці треба зробити нову жовч! А з чого? З жовчних кислот, котрі, в свою чергу, виробляються печінкою з холестерину. Таким чином, шматочок сала зменшує рівень холестерину в крові, надає почуття вгамування голоду та стимулює імунітет. Чим більше ми їмо сала, тим більше ми витрачаємо холестерину.

Крім того, сало містить величезну кількість арахідонової кислоти, яка є частиною клітинних мембран та основним ферментом серцевого м`яза і приймає участь у ліпідному (жировому) обміні. Кислоти, що містяться в салі, мають жовчогінний ефект та допомагають утворенню в печінці "гарного " холестерину і розщепленню " поганого " холестерину.

Також в салі міститься олеїнова монокислота, яка захищає клітинні стінки печінки та нирок від оксидів та запобігає розвитку атеросклерозу.

Для прикладу, в Німеччині сало входить в дієти для пацієнтів з серцевими захворюваннями. Але є одне застереження: мова йде не про копчене чи варене сало. І не про сало американських свиней (що означає тварина, що привезена з США). Тільки про солоне сало з ринку.

Сало, до речі, не бере багато солі, яка тільки додає смаку. А з часником в ньому багато селени і кверцетину – додаткова профілактика атеросклерозу.

До речі, сало містить до 40 % ненасичених жирних кислот, майже як червона риба! А поліненасичені жирні кислоти - це ясний розум.

Їжте сало на здоров'я, бережіть себе!