Спостерігаючи за атмосферою в класі (для цього потрібно попросити у вчителя дозволу бути присутніми на уроці), розпитуючи свою дитину і її друзів про те, як справи в школі, поставте собі сім питань, відповіді на які допоможуть зрозуміти, чи в надійних руках ваша дитина.
Питання 1. Чи дозволяє собі вчитель когось карати або критикувати перед іншими дітьми?
Якщо вчитель покарав або вилаяв когось із учнів у вашій присутності, точно так же в наступний раз він може вчинити з вашою дитиною.
Питання 2. Чи порівнює вчитель дітей між собою або з іншими дітьми?
Виділяючи когось із учнів і порівнюючи їх розумові здібності, підкреслюючи, що хтось безперечно краще, вчитель може не підозрювати, як його слова ранять «менш здібних», змушують їх замикатися в собі. Це в майбутньому часто призводить до заниженої самооцінки, виникнення комплексів з усіма витікаючими наслідками.
Питання 3. Як учитель справляється з контролем класу?
Щоб дитина відчувала, що знаходиться в безпеці, вона повинен бути впевненою, що дорослі (батьки або вчителі) контролюють ситуацію. Учитель не панікує, не виходить з себе, його не можна застати зненацька або вивести з рівноваги ні за яких обставин. Такого вчителя учні завжди будуть поважати і прислухатися до нього.
Питання 4. Чи бувають у вчителя спалахи гніву?
Це питання перегукується з попереднім. Вчителя, якщо можна так сказати, можна порівняти з ідеальною людиною, яка в будь-якій ситуації знає, як потрібно правильно поводитися. Якщо вчитель піддається гніву і виливає його на учнів, вони будуть відчувати страх і невпевненість, адже нікому не відомо, «хто буде наступним»?
Питання 5. Чи висуває вчитель завищені вимоги до своїх учнів?
Автор книги «Міф про щасливу дитину» Керол Кляйн розповідає історію про шестирічного Роберта, який не вмів зав’язати шнурки без допомоги виховательки. Вихователька, в свою чергу, була твердо впевнена в тому, що діти повинні вміти робити подібні речі самостійно. Тому голосно зітхала і просила, щоб хтось із дітей допоміг Роберту зав’язати шнурки. Після цього над Робертом насміхалися і знущалися… Почуття приниження залишається з дитиною дуже надовго, і в даному випадку поведінка виховательки може стати причиною появи у дитини комплексу неповноцінності і прихованої образи.
Питання 6. Чи закриває вчитель очі на те, як одні діти ображають інших?
Якщо вчитель дозволяє одним учням ображати інших, його навряд чи можна назвати небайдужим і чуйним педагогом. У школі діти повинні отримувати знання і навички соціалізації, а не ставати об’єктом насмішок і знущань, до того ж – з мовчазної згоди того, хто повинен таку ситуацію змінити. Якщо цього не відбувається, дитина може втратити віру в справедливість і втратити відчуття безпеки.
Питання 7. Чи призначив вчитель, хто в класі буде «цапом-відбувайлом»?
Коли в будь-який незрозумілій ситуації винен один і той же учень, значить, з нього зробили «цапа-відбувайла». В основному «крайнім» стає той, кого вчитель не злюбив. Навіть якщо якийсь вихованець викликає у вчителя негативні емоції, то, по-перше, в цьому вчитель повинен зізнатися самому собі, а по-друге, стримуватися і припинити нападки. Іноді вчитель провокує учня і його батьків, щоб дитину перевели в інший клас – «з очей геть». Але таке рішення ситуації говорить лише про непрофесіоналізм педагога і його небажання працювати над собою.
