Слово «вчитель» настільки звичне для нашого вуха, що ми практично ніколи й не замислювалися, звідки воно походить та якими сповнене сенсами. А дарма! Адже вчительська професія — одна з найдавніших у світі. Найдревніші школи людської цивілізації — піктографічні. Вони виникли понад 7 тисяч років до н.е. на території нинішньої Мексики, де проживали племена інків та майя. Ну а перші згадки про викладання в школах ми зустрічаємо в джерелах Стародавнього Єгипту та Вавилона, що датовані 2500-ми роками до нашої ери.

На світанку історії людства навчання було дидактичним: старійшини декламували стародавні міфи та історії, а слухачі вчили їх напам’ять. Люди набували навичок, спостерігаючи за мудрішими й досвідченішими людьми та наслідуючи побачене. Дослідник Пол Вудрінг стверджує: «Найдавнішою формою вчительської освіти є спостереження та наслідування вчителя. Платон навчився навчати, сидячи біля ніг Сократа. Аристотель, у свою чергу, вчився у Платона».
Раби та педагоги: що в них спільного?

Слово «педагог» родом зі Стародавньої Греції. У дослівному перекладі воно означає «провідник дитини», «той, хто веде дитину». Проте в ті часи термін «педагог» аж ніяк не стосувався вчителів, які безпосередньо навчають дитину. Як би не дивно це прозвучало, педагогами звалися раби, які відводили дітей своїх господарів до шкіл та забирали малечу після навчання. Окрім цього, педагога зобов’язували захищати дитину від фізичних небезпек та навчати елементарної грамоти до моменту, коли хлопчик чи дівчинка вступить до школи. Що цікаво, стародавні греки віддавали перевагу рабам-іноземцям — фракійцям чи азіатам. Звичай тримати в домі педагога згодом перейняли й римляни.

У часи Римської імперії педагогами також називали рабів, які навчали молодших чи новопридбаних рабів усіх секретів прислужування. Ці учні-раби проживали в приміщенні під назвою paedagogium під керівництвом «старшого педагога».
Після появи спартанської та афінської систем виховання у Стародавній Греції вчителювати почали вільні громадяни, і це були найосвіченіші освітні експерти того часу. Ось як по-особливому їх називали:

• граматист,
• педоном,
• дидаскал,
• педотриб.

До прикладу, педономом (paidonómos, від páis — дитя і némo — управляю) називали посадову особу в давньогрецькій Спарті, що призначалася радою старійшин. Такий вчитель відповідав за вивчення дітьми та підлітками етикету та військової справи й фізичної підготовки. Спартанців виховували та навчали в найжорстокіших умовах. Хлопці зростали безжалісними воїнами, дівчата — воячками, які мало в чому поступалися чоловікам. У ті ж часи з’явилися перші інститути вищої школи — Афінейони.