Або вечірні котики бо закінчились уроки в другу зміну, і ти ще встигаєш вибігти на прогулянку
1) Особистий приклад. Поміркуйте, чи буде дитина читати, якщо вдома вона не бачить нікого з книгою в руках? Якщо вдома немає бібліотечки, хоч маленької? Якщо їй в дитинстві не читали книги? Дати знання можна тому, хто може їх взяти - тобто здобути працею. Якщо дитина не читає - нічого не візьме.
2) Навчання починається не в школі, не в дитсадочку, не на вулиці, а з пелюшок!
Коли я бачу, як молоді мамочки діткам купують спеціальні книжечки, вивчають картинки, звуки тварин, слова, розмовляють з ними, мотивують повзати, посміхатися і шалено радіють за кожен успіх, то вірю - ці діти будуть вчитися. Якщо дитині втеліщити в руки телефон - ніц доброго не буде.
3) Найкраще навчання - життя. Нещодавно стала свідком сцени в супермаркеті, коли молодий татусь підняв на руки хлопчика рочків 4-х і вчив його, які цифри натискати, щоб вибити на вазі чек на фрукти. Це ідеально!
4) 28-й рік я в школі - аж самій страшно.
І можу впевнено сказати: в класи різного профілю має бути серйозний відбір!!! Оце "однакове ставлення/умови/шанси для всіх" не працює. Це самообман і виправдання, що твоя дитина не відповідає рівню і вимогам класу/школи і т.д.
5) Навчання починається з дисципліни. Вчитель не мусить вгамовувати клас, примушувати вчитися, танцювати з бубном, щоб діти працювали. Хтось в соцмережах сказав: ваша дитина не гіперактивна, вона невиховований бовдур. Грубо? Так. Чи погодяться з такою думкою батьки? Ні! Коли батьки виправдовують невихованість своїх дітей, підсвідомо виправдовують себе - не справились.
(Редагую. Для хейтерів! Не плутайте дітей з РДУГ із дітьми, які не вміють себе поводити, не хочуть вчитися, зривають уроки, заважають здобувати знання однокласникам.)
Питання дисципліни - глобальне. Цим мають перейматися всі: МОН, батьки, школа, соціальні структури.
6) Вчитель повинен знайти підхід! Серйозно? А батьки знаходять підхід, щоб пояснити своїй одній дитині, що школа для навчання, а не просто "камера схову" для тимчасового перебування дітей під наглядом?
7) Вчитель - це зовнішня мотивація, а вона завжли слабша, ніж внутрішня. Де взяти внутрішню? У переконанні, у прикладах із життя, в сім'ї, у стимулах.
Своїй дитині за перемогу в обласних олімпіадах (чесну перемогу) ми купили ноутбук. Він перший в класі мав ноутбук! Скажете, що це привчати працювати за гроші? То це ж чудово! Чи ви самі хочете працювати безкоштовно? За ідею?
Ефективне навчання в класах до 20 дітей! Крапка!
9) Вчителі не вороги батькам, якщо кажуть вам те, що важко чути. Дослухайтесь, бо в школі дитина лиш 7 років, а з батьками все життя.
10) Хочу бути дитині другом!
Чудово, але це дитина. Вона потребує розмови, поради, КОНРОЛЮ! Жодна динина не скаже: я не працюю на уроках, заважаю учителю, відволікаю однокласників. Скаже: я не зрозумів, не почув, мені не-ці-ка-во!!! Вчителька не-та-ка!!!
Будете другом і станете захищати дитину?
Коли кажеш про проблеми з поведінкою на уроці в 5-6 класі - чуєш у відповідь, що він вдома не такий. Потім ті ж батьки приходять в 10 чи 11 класі: що з ним робити, він не слухається?
А час втратили
Пи.Си. Чого я працюю в школі, якщо все так кепсько? Бо не все так погано.
Є діти, які під час уроку кажуть:
- Називайте, будь ласка, сторінки, з яких читаєте цитати, бо я теж собі книжечку купила - хочу й ваші позначки залишити.
- У мене вдома велика бібліотека - я повністю твори читаю!
- Скажіть, що можна почитати для себе крім шкільних творів?
Пи.Пи.Си. Котики вже розпустилися, бо діло йде не до Різдва, а до паски
А нам не можна розпускатися і розпускати нюні. Жиємо це життє, як каже моя бабуся, бо іншого не буде.
І лупаєм сю скалу, як казав Франко, бо таку долю вибрали
З повагою, Леся Сич
Дякую за поширення, комент, вподобайку
Можете прочитати батькам на зборах або закинути в чати, якщо не боїтеся, що вас після цього закидають тапками.
Я не боюсь
