Два роки по світу блукає без цілі
Душа українська. Шука співчуття.
Далеко від дому, без тіні надії
На те довоєнне вчорашнє життя.
Шукає притулку в Європі і Штатах.
У черзі стоїть за позиченим сном.
А в думці щоночі потрощена хата,
А в спогаді чути сирену та дрон.
Два роки, щоб вивчити звичаї краю,
В якому ніколи не станеш своїм.
В якому ти - біженець, що викликає
На себе вогонь невдоволених слів.
Не звикнеш ніяк до погоди і мови,
Ніяк не навчишся сміятися знов.
Не віриш у прояв чужої любові,
Бо знаєш, якою є справжня любов.
Два роки країна на карті планети
Забарвлена кровʼю. Сльозою сиріт.
Так дивно сьогодні боятися вмерти,
Коли спить спокійно цілісінький світ.
Так хочеться миру в коханій країні!
Щоб рідним порогом закінчився шлях…
Бо нерви та сили зовсім не залізні.
Людина - без дому, немов нічия…
Два роки по світу блукає без цілі
Душа українська. Шука співчуття.

Ольга Шейх