Ти вже на небі зустрічав Різдво,
А твої рідні за столом мовчали...
Серед живих тебе вже не було,  
Та всеодно на тебе так чекали...
Твоя душа була серед зірок,
Таких, у камуфляжі, там багато.
Ти не обіймеш більше діточок,
Не пригорнеш до себе, горем вбиту мати...
Відчуєш смуток й молитву щиру
Тієї,  що збіліла голова,
Тієї, що щиріше всіх любила,
Вона вже не дружина...удова...
В серцях живих залишишся навіки,
Летітимуть молитви всі до Бога,
А спокій дати зможе тільки
Така жадана нами - ПЕРЕМОГА!

Грицина Н.М