Я вдячна вищим силам й ЗСУ,

Що бачу осінь та її красу.

Що маю змогу з ранку пити каву.

Що землю будить сонечко ласкаве.

Так, є печаль в душі і я це розумію,

Але я дякую вам, рідні, за надію.

І хоч ця осінь сповнена тривоги,

Ми ближче ще на крок до Перемоги!

© Yulia Vell