“Нова українська школа” зібрала думки шкільних педагогів про вакцинацію – 1 165 освітян заповнили опитувальник. Вибірка не може вважатися репрезентативною, а результати не є дослідженням. Проте таке опитування вловлює загальне ставлення до щеплень від коронавірусу.
Можна припустити, що в освітян не сформувалось чіткого ставлення до вакцинації: 57,3% опитаних не хочуть вакцинуватись, 42,7% – хочуть.
В опитуванні ми також попросили пояснити свою думку щодо щеплення. Тут ми зібрали найпопулярніші відповіді, чому люди не хочуть вакцинуватися, і попросили сімейну лікарку сімейної амбулаторії “Вулик” Анастасію Ходан спростувати або підтвердити побоювання.
МІФИ, ПОБОЮВАННЯ ТА СПРОСТУВАННЯ
1.“Не довіряю вакцині. Бо вона не пройшла апробацію. В інших країнах вiдмовляються вiд вакцини цього виробника (Данiя, Норвегiя, Фiнляндiя)”, вчитель із Чернігова
Відповідь лікарки: Є стандарти проведення досліджень будь-яких вакцин. Це відбувається в кілька етапів: дослідницький, доклінічний (на тваринах) і клінічний (на людях). Якщо вакцина не пройшла ці етапи, то не може вважатися ефективною та безпечною й тому її не допускають до застосування.
Вакцина Covishield ліцензована в Україні та багатьох інших країнах. Це означає, що вона безпечна та ефективна. Якби вона не відповідала стандартам, її би не затверджували.
У країнах, які тимчасово призупиняли щеплення цією вакциною, виявили, що приблизно в 40 людей із 17 мільйонів щеплених виникли тромбози. У цих країнах провели додаткові обстеження і з’ясували, що вакцина не спричиняє тромбоз. Частота тромбозів після вакцинації не вища за загальнопопуляційну. Тобто якби ці вакцини не були введені, то кількість тромбозів була би такою ж. Вакцинацію вже відновили в 10 країнах.
2.“Перехворіла на ковід, тому вважаю, що не треба вакцинуватись, бо маю імунітет”, вчителька з Мелітополя
Імунітет після захворювання нестійкий. У мене в практиці є повторні випадки захворювання. Також, імовірно, без сертифікату вакцинації, у якому буде вказано, що людина отримала 2 дози щеплення від коронавірусної хвороби, не можливо буде перетинати кордон.
3.“Не довіряю вакцині, бо дослідження проводили дуже швидко”, вчитель із Маріуполя Дослідження справді проводили швидко, але цього вимагає епідеміологічна ситуація у світі. Однак це не значить, що їх проводили неякісно. Нині вакцина визнана безпечною та ефективною.
4.“Немає достовірних даних, як взаємодіє вакцина з іншими ліками, наприклад, від тиску, які я приймаю щодня”, вчителька з Любара Справді немає досліджень, як вакцина взаємодіє з іншими препаратами. Але якщо подивитися на механізм дії, то вакцина не має жодного відношення до препаратів від тиску.
Також нині не досліджено, як ця вакцина взаємодіє з іншими вакцинами. Тому за 14 днів до введення вакцини Covishield не рекомендують робити інші щеплення й після введення вакцини ще 21 день не можна робити щеплення від інших хвороб, якщо не йдеться про екстрену вакцинацію. Наприклад, вкусила тварина – і треба зробити щеплення від сказу.
5.“Я алергік, і не знаю, як відреагує моє тіло”, вчитель із Києва Усе залежить, на що конкретно в людини алергія. Треба перевірити, чи немає цих речовин у складі вакцини. До того ж після введення вакцини людина має перебувати 30 хвилин у закладі, у якому робили щеплення, за нею спостерігають. У будь-якому випадку кожна бригада, яка робить щеплення, проходить навчання із реаніматологами, вміє надавати невідкладну медичну допомогу й має для цього препарати. Тому навіть якщо станеться алергічна реакція, людині нададуть допомогу.
Утім, частота важких алергічних реакцій дуже мала. Тут треба порівнювати ризик і користь. Бо, наприклад, частота тяжких ускладнень серед людей, які захворіли на ковід, – більша.
6.“Вакцина виготовлена з використанням абортивного матеріалу. А це – гріх”, вчитель з Івано-Франківська
Вакцину не роблять з абортованих дітей, і ба більше ніхто спеціально не абортував дітей, щоби зробити вакцину. Рекомбінантний аденовірус вакцини Covishield вирощений на культурі клітин НЕК-293, яку виготовили в 1973 році (особа матері та причина аборту невідомі), і з того часу лише розмножується.
Це означає, що один раз узяли клітини з нирки плода, а тепер постійно вирощують нові клітини з неї, тобто копіюють давню клітину. А отже – культуру клітин постійно продовжують. Ці культури клітин зберігаються в так званих банках клітин, які розташовані в різних країнах, і їх використовують для виготовлення вакцини.
7.“Вважаю, що вакцинація не може бути ефективною проти вірусу, перехворівши на який не виробляється сталий імунітет. Виходить, що потрібно вакцинуватись кожні 3–6 місяців. Це безглуздо”, вчитель із Києва
Є багато випадків, коли після хвороби не виникає пожиттєвого імунітету, а після вакцинації виникає. Наприклад, так стається з вірусом папіломи людини. Ним можна повторно хворіти, але після вакцинації виникає пожиттєвий імунітет. Якщо все ж виявиться, що імунітет не буде пожиттєвим, то вакцинацію пропонуватимуть робити щороку, як вакцинацію від грипу.
Якщо рівень вакцинації буде високим, то можна буде побороти хворобу. Наприклад, у деяких країнах побороли поліомієліт, і вакцинацію проти нього вже не будуть проводити. Так само з туберкульозом у деяких країнах.
8.“Мутацій вірусу багато, тому вакцинування від одного вірусу не вбереже від іншого. Немає сенсу вакцинуватися”, вчитель із Полтави
Це неправда. Імунітет, який виробляє організм після введення вакцини, буде ефективним від різних штамів. У вакцині містяться антигени коронавірусу, до якого наш організм утворює антитіла. Ці антигени будуть однаковими або подібними в різних штамів вірусу. Навіть якщо від нових штамів ефективність виявиться дещо нижчою, це однаково краще, ніж не мати жодного захисту.
9.“Не хочу, бо не бачу гарантій, що після вакцинації більше не захворію”, вчителька з Київської області
Жодна вакцина не дає стовідсоткової гарантії, що людина не захворіє. Хоча ймовірність однаково менша, ніж у невакцинованої людини.
Що важливо – вакцина дає нам гарантію, що людина не помре від цієї хвороби. Так само, наприклад, ми можемо вакцинуватися від кашлюка, і можемо на нього захворіти. Але не будемо хворіти тривало й важко.
10.“Не хочу вакцинуватись, бо моє здоров’я – моя особиста справа”, Оксана, вчителька з Одеси З огляду на те, що вакцинація – це питання національної безпеки й соціальної відповідальності, вакцинуватися важливо. Можливо, ви заразите старшу людину чи вагітну жінку, і хтось помре. Але ніхто нікого примушувати не буде, вакцинація в нашій країні – добровільна.
11.“Не хочу вакцинуватись, бо не хочу зовсім добити організм після перенесеного ковіду”, Олена, вчителька з Новоград-Волинського Введення цієї вакцини не знижує імунітет, тому ви точно не “доб’єте” свій організм.
12.“Важко переношу вакцини, маю досвід, коли вакцина спровокувала астматичний компонент, якого раніше не було”, вчитель із Вінниці
Треба звернутися до сімейного лікаря, щоби дізнатися, чи немає застережень до введення вакцини. Лікар має з’ясувати, чим був спровокований попередній досвід. Після введення вакцини можуть бути такі реакції: підвищення температури, біль у місці введення, біль у м’язах, біль голови, загальна слабкість. Але вони тривають до 3 днів, і в будь-якому разі це краще, ніж перенести захворювання.
13.“Не хочу вакцинуватися, бо в людей утворюється природний імунітет”, вчителька з Решетилівки У когось утворюється імунітет, а хтось помирає від хвороби. Ви не знаєте, який варіант розвитку подій спрацює у вас.
14.“Вважаю дурістю вакцинуватися проти респіраторної інфекції, ще би від нежиті щеплення вигадали”, вчитель із Києва Якщо респіраторна інфекція може спричиняти летальні випадки або вражати внутрішні органи, то треба вакцинуватися. Так само ми вакцинуємося від грипу чи кору. А нежить – це просто симптом респіраторної інфекції.
15.“Я вагітна, не хочу, аби вакцина вплинула негативно на дитину”, Христина, вихователька з Івано-Франківська
Під час вагітності справді поки не рекомендують вакцинуватися. Виняток становлять люди, у яких користь переважає над ризиком. Наприклад, можуть бути вагітні жінки, які працюють у стаціонарі з коронавірусом. У них більший ризик захворіти й отримати важкі ускладнення, ніж отримати ускладнення від вакцини.
16.“Не хочу вакцинуватись, бо не бачила сертифікату випробувань препарату”, Валентина, вчителька з Рокитного
В інструкції до вакцини описано все про випробування й сертифікацію. Треба завантажити додаток, щоби прочитати. Водночас, немає такого поняття “сертифікат випробувань”.
17.“Мій племінник став людиною з інвалідністю після вакцинації; у моєї однокласниці після вакцинації померла рідна сестра; коли я лежала з дитиною в лікарні, у палату перевели піврічного хлопчика, у якого після вакцинації сідниця та стегно були чорного кольору, а лікарі обласної лікарні не мали компетентностей чимось зарадити дитині; у той рік, коли я зробила щеплення від грипу своїй дитині, вона перехворіла на грип дуже тяжко. В Україні офіційна медицина замовчує такі випадки, і немає фонду щодо відшкодування шкоди, завданої вакцинацією”, Ірина, вчителька з Чернігова
У нас немає такого фонду, але такі випадки не замовчуються. Адже якщо таки виникають, то лікарі заповнюють повідомлення про несприятливі події після імунізації. Таке повідомлення може заповнити навіть пацієнт, якщо він вважає, що будь-який симптом після вакцинації може бути пов’язаним зі щепленням. Також, якщо ці випадки сталися після вакцинації, це не означає, що вони сталися внаслідок вакцинації.
18.“У дитинстві завжди після вакцинації були ускладнення, тому боюся”, Юлія, вчителька з Харкова Якщо ці випадки сталися після вакцинації, це не означає, що вони сталися внаслідок вакцинації. До того ж треба з’ясувати, які саме ускладнення. Якщо, наприклад, піднімається температура від вакцини від правця, то треба обирати: чи невелике підвищення, чи якщо ти захворієш на правець, то помреш з імовірністю 90%.
ПРО ДАНІ, СКІЛЬКИ ВЧИТЕЛІВ ХОЧУТЬ ВАКЦИНУВАТИСЯ
Ми запитали в освітян, чи у їхніх школах збирали дані про те, хто хоче вакцинуватися. 78,1 % відповіли, що не збирали, і 21,9% – що збирали. Презентуємо кілька дослівних відповідей:
Вчителька з Лубнів: “Із колективу з 50 осіб виявила бажання вакцинуватися лише одна людина”.
Директор школи в Одеській області: “Вакцинуватися готові 5 із 67”.
Директор Вигнанського ЗЗСО: “Готові 50%”.
Ірина, заступниця директора школи в Миколаєві: “Лише третина погоджуються. Не довіряють вакцині, яку пропонують сьогодні. Хочуть мати вибір вакцини”.
Директор із Кам’янського: “На жаль, хочуть вакцинуватися тільки 8%. Недовіра до вакцини, замало інформації про вакцину та робочі дії”.
Заступник директора в КЗ “Яснополянська ЗОШ І-ІІІ ст.”: “На жаль, дуже мала кількість педпрацівників виявляють зацікавлення вакцинацією, бо бракує правдивої інформації”.
Антоніна, директорка школи в Запоріжжі: “40% працівників за вакцинацію”.
Людмила, директорка Новоборівського ліцею імені Василя Лунька: “Вчителі розгублені, бо потік фейкової інформації з телеекрану про погану вакцину їх лякає”.
ЧОМУ ВЧИТЕЛЯМ ВАЖЛИВО ВАЦИНУВАТИСЯ
Відповідь лікарки: Якщо вчитель хворий, він може заразити дітей у школі. Оскільки багато дітей переносять хворобу безсимптомно або з легкою симптоматикою, вони можуть і далі ходити в школу, спілкуватись з іншими дітьми. А потім ті діти приходять додому, заражають своїх старших родичів, вагітних жінок, інших дітей, у яких є імунодефіцити. Для цих людей захворювання на ковід може закінчитися летально. Тому під час локдаунів закривають школи.
До того ж учителі – це лідери думок, які показують приклад.
КОМУ НЕ МОЖНА ВАКЦИНУВАТИСЯ
Відповідь лікарки: Вагітним жінкам, крім випадків, коли користь перевищує ризик, людям із температурою вище 38 градусів. Також не можна вводити другу дозу вакцини тим, у кого була анафілактична реакція на першу.
Автор. Марія Марковська, “Нова українська школа”
