...Душа так кохалася з вітром

Літом!..

Душа моя линула світом за Світлом...

Душа моя стримку не мала--

Вільна!

Була тепер з вітром у парі

Сильна!

Кружляли весільнії гості--

Птиці!

Вони знали те, чого знать

Не годиться:

Що ноги мої по росі ще Ступали,

А ми з вітром в небі любов Смакували...

Хто міг мою стримати душу

Літом!

Повінчану з вільним і сильним Вітром!

Веселка від грому нам силу вселила,

Стрічками дорогу до щастя

Встелила!..

...Душа так кохалася з вітром

Літом!..