Коли життя ламається - не треба чекати, що хтось, має обов'язково протягнути нам руку допомоги.

Ніхто, крім нас самих не поставить нас на ноги та не обтрусить пил із наших крил.

Бережімо себе... Ніхто не зможе подарувати нам усмішку, поки ми самі не знайдемо ту втрачену здатність посміхатися...

Не потрібно соромитися своїх сліз, але треба пам'ятати, що висушити сльози нам допоможе тільки час...

Не шкодуймо про подаровані почуття, навіть, якщо об нашу любов витерли ноги.

Любов є в нас, а не в них, чим більше її віддаємо, тим більше її у нас залишається.

Бережімо себе... Потрібно вчитися сказати "НІ" тим, хто звик користуватися нашою добротою.

Коли вже відчуваємо, що силам нашим кінець - потрібно вчитися зупиняться і виходити з центру подій, для того, щоб набратися нових сил...

Бережімо себе і пам'ятаймо, ми у себе одні та щоб вижити, потрібно зберегти себе цілісними.

Любімо себе... Нажаль, у світі не так багато людей, які готові подарувати нам свою любов, але це не означає, що ми її не варті...

Бережімо себе!